Toyota Land Cruiser 70 1992

Ви ніколи не задумувалися, навіщо і чому випускаються нові автомобілі? Так, технології змінюються. Так, необхідно стимулювати попит, пропонуючи покупцю новинки – все це зрозуміло. Але чи існують класи машин, де краще – ворог хорошого? Так. І сьогодні ми поговоримо про те, чому.

Клас позашляховиків сформувався і розвивався під потреби армії. Військовим був необхідний достатньо легкий, але всюдихідний автомобіль, головнокомандувачі були готові за нього заплатити. Отримані автомобілі були майже завжди позбавлені будь-якого комфорту – навіть полевому офіцеру комфорт абсолютно ні до чого – але мали відмінну прохідність, простоту конструкції та ремонтопридатність на рівні “один солдат з молотком”. База, створена для військових, неухильно переїжджала у цивільний сектор, де знаходила шанувальників серед мешканців регіонів зі складною дорожньою ситуацією, рибалок, мисливців та інших любителів активного відпочинку у віддалених від федеральних трас місцях.

У 1984 році була випущена серія Land Cruiser 70. Фактично вона складалася з багатьох модифікацій, у яких у індексі кузова була цифра 70. Спочатку була випущена версія з повністю залежною підвіскою, тобто 2 нероздільних мости і ресори як спереду, так і ззаду. Трохи пізніше японці вирішили подарувати трохи комфорту тим, кому потрібно щось більше, ніж безкомпромісна прохідність, і зробили варіанти з пружинною підвіскою. Розумієте – кількість модифікацій уже стало не маленьким.

Далі настав черга силової установки, яка штовхає цей грізний SUV. Зазвичай, якщо ви хочете розповісти друзям про те, який двигун може бути встановлений у ваш автомобіль на заводі, вам вистачає пальців однієї руки для перелічення. Якщо у вас VAG, особливо 80-90-х – допускаю, тут вам уже може знадобитися 2 руки. Але якщо ви захочете розповісти про всі двигуни, що встановлюються в Land Cruiser 70 – будьте готові тренувати свою пам’ять. Бензинові двигуни об’ємом від 2,2 до 3,4 літра, дизельні від 2,2 до 4,2 літра, турбодизелі до 4,5 літрів у найекстремальнішій версії для Австралії – повірте, мені і справді не варто перераховувати всі можливі варіанти, оскільки це неймовірно нудно. Коробки передач встановлювалися як автоматичні, так і механічні, що логічно для позашляховика. Повний привід же влаштований за схемою PartTime: жорстко підключаємий привід на передні колеса без міжосьового диференціала, з муфтами вільного ходу у передніх ступицях. Знову ж таки, в залежності від комплектації машина могла бути обладнана диференціалом DiffLock спереду і ззаду, або блокуванням LSD ззаду.

Але якою б не була комплектація, яку ви не придбали – це завжди буде ультимативний позашляховик. Справжній боєць, готовий проїхати по будь-якому покриттю – в рамках, які дозволяють для стандартного SUV, звичайно. Ця здатність до пересування по вибоїнах плюс легендарна надійність Toyota зробила його одним з улюблених автомобілів різних армій у розвиваючихся країнах.

Салон автомобіля хоч і віддає простотою обробки, в цілому виконаний у дусі марки Toyota того часу. Простота та максимальна надійність – цим японська компанія тоді була буквально просочена, не витрачаючи час на якісь електронні приладові панелі, складні вимикачі та підстаканники складної форми. Нічого, що викликало б відторгнення, всі кнопки виглядають у наш час хоч і складно, але “лампово” і приємно. Особливо окремі дрібниці, такі як дефлектори обдуву салону – пам’ятаєте, як виглядають такі речі в нових Mercedes? Тепер ви зрозуміли, чим надихалися їхні дизайнери, хоча і Toyota могла цю ідею десь підгледіти. Звичайно, опцій тут небагато, і в екземплярі, який потрапив до нас на фотосесію, найяскравіша опція – кермо Nardi. Цього не можна було купити у дилера, але виглядає він тут цілком гармонійно – в дусі епохи, так би мовити. Але зате по всьому периметру салону проглядається метал – в ті роки для спрощення підгонки обшивок та економії на вартості не весь метал закривався пластиком, і це було далеко не “ноу-хау” японців.

Даний автомобіль 1987 року випуску з двигуном 1-HZ і 5-ступінчастою механічною КПП дійсно використовується як повсякденний автомобіль – і цілком непогано! Він може проїхати там, де вимагають обставини, висока підвіска (автомобіль з ліфт-комплектом ресор) дозволяє оглядати дорогу далеко вперед. Чи можна їздити на ньому в місті? Однозначно так. Тим більше, якщо добре подивитися на його розміри виявиться, що він не такий вже більший, ширший і вищий, ніж багато LUX-SUV.

Здавалося б, ми поговорили тільки про достоїнства автомобіля, а що про його недоліки? Все-таки цей продукт для дуже обмеженої аудиторії, але для неї він буде майже ідеальним. Ми не хочемо втручатися в вічні “холівари” шанувальників LC, Pajero, Jeep та інших прохідних автомобілів, тому не будемо давати оціночних суджень, але. І це але – той факт, що цей автомобіль, знятий з виробництва у 2004 році, у 2014 був повернутий на конвеєр! Так, тільки для внутрішнього ринку Японії, так, за досить великі гроші (в якийсь момент вартість можна було порівняти з новим Prado) і без суттєвих переробок – але це не надто поширена практика, коли споживач настільки любить автомобіль, що домігся його повторного випуску. Можливо, саме тому нам, мешканцям міст, не варто сміятися з продовжуваного випуску УАЗ “буханок” та “козлів” – просто до цих пір є місця, де на них пробратися можна найдешевше.