Усе в нашому житті дорожчає, і в першу чергу це, звичайно, не продукти, а пальне. Саме його подорожчання однозначно призведе до зростання середнього чеку в супермаркеті, саме без нього нам не обійтися, поки “електромобілі” не набули масовості та визнання в наших головах. Так як же залишатися на плаву, пересуваючись кожного дня на машині? Відповідь проста – купіть компактний хотхетч.
Культура “гарячих” хетчбеків з’явилася не вчора і мала під собою благодатний ґрунт. Далеко не кожен автолюбитель хоче та може дозволити собі великий двигун, до якого обов’язково додається не менше великий крейсер. Крім чисто смакових переваг, такий апарат вимагає більшого паркувального місця, більше пального, дорожчих запчастин та інше, інше, інше. Тому ще в 80-х компанія VW створила концепцію передньопривідного хетчбека з відносно потужним двигуном, спортивним салоном (найчастіше це виражається в установці крісел Recaro), доробленими гальмами, збалансованою підвіскою та іншим тюнінгом в такому дусі. Першим був Golf GTI, кількість послідовників порахувати я не уявляю можливим. І якщо в РФ народне визнання якось оминуло стороною подібні комплектації, то в Європі вони користуються стабільним попитом. Зокрема – герой нашої статті C2 VTS.
Citroen C2 надійшов у продаж у далекому 2003 році як наступник моделі Saxo. Його класифікація спочатку викликала питання, оскільки в B-класі вже був п’ятидверний C3. Але пізніше стало зрозуміло, що французи таким чином влаштували масштабну експансію в клас суперміні, де у них традиційно були найвищі шанси на гарні продажі.
Формулою успіху нової моделі стали максимально невеликі розміри, обрамлені кузовом трьохдверного хетчбека. Трохи більше 3,5 метрів у довжину і трохи більше 1,5 метрів у ширину – саме такі авто мали стійкий попит на європейських ринках через брак паркувальних місць. Вага у тонну і малооб’ємні мотори забезпечували економію на пальному та всіляких податках і страховках.
Зовні автомобіль виглядає цілком непогано, не викликаючи жодного відторгнення або асоціацій з Daewoo Matiz: французи не вперше малювали компактний автомобіль і цілком преуспіли в цьому. Заднє бокове вікно виглядає як пекло для перфекціоніста, оскільки його нижня кромка проходить нижче переднього бокового вікна. Але це дань корисному склінню, тому не будемо вважати, що передню та задню частини малювали різні дизайнери. Зате задня двері складається з двох половин: верхньої та нижньої. Це рішення, колись застосоване в Civic 5th, знову з’явилося у французів, і я майже впевнений, що ви в нього закохаєтеся.
Автомобілі базових комплектацій поставлялися з двигунами об’ємом 1,1, 1,4 та 1,6 літра. Розгін до 100 км/год варіювався від 17 до приблизно 11 секунд, що було цілком прийнятно, враховуючи середній витрату близько 8 літрів 95 бензину у найпотужнішого двигуна. На вибір пропонувалися або механічні КПП, або роботизована КПП SensoDrive, активно просувана Citroen. Однак “робот” у французів вийшов, як і більшість перших роботизованих КПП, не надто вдалим, хоча й мав механічний режим і підрульові перемикачі.
Салон простий і незамудрений, зате максимально функціональний. Сидіння прості – при максимальній швидкості у 160 км/год (для базових комплектацій з 1,6) вам не знадобиться проходити швидкісний поворот газ-у-пол. Ну, так вважав Citroen. Зате формула 2+2 дала можливість зробити роздільні сидіння для задніх пасажирів складними незалежно одне від одного, що дозволяє вам швидко перетворити скромний багажник у цілком повноцінний.
Але всі ці обговорення салону – лише прелюдія перед 2-ма по-справжньому цікавими комплектаціями: VTR та VTS. VTR – це, фактично, максимальна комплектація з трохи цікавішим зовнішнім виглядом, мотором на 1,6 літра та купою опцій. А от VTS, який перед вами на фотографіях – це повноцінний хотхетч в стилі Corsa OPC та Fiesta ST. Мотор на 1,6 літра на 125 к.с. у парі з механічною КПП здатен розігнати скромну трьохдверку до 100 км/год за 8 секунд – цілком гідний розгін для 2003 року. Але вся суть автомобіля, на думку виробника, має розкриватися у поворотах – і так, це дійсно працює! Достатньо сказати, що саме цей кузов став “бойовим” у WRC у класі S1600 – на ньому навіть Себастьян Ожьє їздив!
Красунчик, який потрапив сьогодні до нас на сторінки, пішов ще далі – його відвезли у Kraero, повісили комплект розширення Clinched, спліттер, дифузор, пороги та спойлер. Колеса – XXR R17 – ідеально доповнили образ міського спорткара – саме так би я назвав подібний тюнінг крихітних малолітражок. Спереду також встановили гвинтову підвіску, ззаду просто пружини з заниженням – вийшло достатньо низько, щоб назвати автомобіль стильним, і недостатньо, щоб підкладати дощечки перед лежачими поліцейськими. Залізти у сам двигун – справа невдячна в даному випадку, але випускний колектор від Super Sprint і трасу від Turboworks прикрутити було життєво необхідно для якісного звуку. Салон гармонійно доповнений спортивними сидіннями-ковшами Bride і кермом OMP. Наскільки змінився вигляд автомобіля ви можете оцінити самі – просто знайдіть в інтернеті фото заводського автомобіля.
Найприголомшливіше в цьому автомобілі – це дійсно дейлікар. Поки ви їздите на Polo та переконані, що ні на чому меншому та нижчому кожного дня їздити просто неможливо – C2 бере та робить. Звичайно, все залежить від цілей та завдань, але погодьтеся – для міських поїздок автомобіль ідеальний.
