Chevrolet Corvette C3 1969

Ви в гавайській сорочці мчите по Оушен драйв. З акустичної системи вашого автомобіля лунає завзятий рок-н-рол. Сонце наполегливо пече потилицю – здається, у вашому автомобілі бракує даху. На дворі кінець 60-х, ви живете (як вам здається) у найстабільнішій країні світу, якій по плечу будь-які негаразди. Дами на роликах, чиї купальники дозволяють з’являтися засмагі у найнесподіваніших місцях, буквально падають, обертаючись на вас. Ви купаєтеся в відгомонах золотої ери економіки, а під вашою п’ятою точкою автомобіль, чий культовий статус не так просто буде оскаржити навіть через 50 років. Це могла б бути Ferrari, але ні – це червоний Corvette C3. Тепер ваша держава може робити й свої спорткари.

Після Другої світової війни більшість європейських та азіатських автовиробників були зайняті виключно створенням малолітражного транспорту для простих людей. Грошей не вистачало не тільки на купівлю чогось розкішного, а й на не найдешевший бензин. У США таких проблем майже не знали: пальне було дешеве, економіка відчувала себе чудово і забезпечувала небувалий бебі-бум, наслідки якого відчуються тільки десятиліття потому. Але центр всієї світової автопромисловості не поспішав випускати спортивні машини для пижонів: навіть 2-дверні купе базувалися на 4-дверних седанах, часто застарілої рамної конструкції. Навіть установка гігантських двигунів не рятувала положення, і покупці, які бажали отримати у своє розпорядження маленьку ракету, були змушені робити замовлення за океаном.

Але на початку 50-х босам General Motors прийшла в голову ідея створити автомобіль, якому просто не буде конкурентів на рідній землі. Відкинувши всі напрацювання для масового ринку, у 1953 році на світ з’явився його величність Chevrolet Corvette – перший американський спорткар, спроектований і зібраний в Америці. Переоцінити цю подію важко: конкуренти з Ford ще багато років, аж до союзу з Керроллом Шелбі та створення Shelby Cobra, кусали лікті, спостерігаючи за зростанням престижу та продажів Шевроле. Невеликий автомобіль з великим мотором і кузовом зі склопластику, який не важив нічого порівняно з іншими сучасниками, швидко набрав популярності серед молоді та різних любителів швидкої їзди.

Переживши 2 покоління, до кінця 60-х планувалося появлення С3. Спочатку Corvette представляв собою автомобіль класичної компоновки: мотор спереду, двигун ззаду, задоволений шматок м’яса, як казав Джеремі, посередині. Але в концепті нового авто багато часу приділялося можливості переходу на середньомоторну або задньомоторну компоновку: комусь з інженерного відділу така думка здавалася цілком логічною після появи Corvair. Проблема полягала в тому, що модель Corvair стала однією з найскандальніших в історії: через задньомоторну компоновку, необдуману підвіску та низькі водійські якості вона спровокувала масу аварій, у тому числі з летальним наслідком. Після книги “Небезпечний при будь-якій швидкості” GM отримала позови від потерпілих і, судячи з усього, алергію на експерименти. Кінцевий концепт 1965 року, у процесі роботи змінивши назву з Manta Ray на Mako Shark, отримав знову передньомоторну задньопривідну схему, чому можна тільки радіти.

Модель С3 ділила зі своїм попередником С2 більшість агрегатів. Можна було б навіть звинуватити інженерів у простому рестайлінгу, якби зовнішність автомобіля не була перероблена настільки глибоко, а для найвимогливіших покупців кожні 2 роки додатково вносився пакет удосконалень та правок. Тільки двигунів, уявіть собі, до 1982 року встигло побувати 21!

Мотор від С2 об’ємом 327 кубічних дюймів змінив новий смол-блок на 350 кубиків, або вражаючі 5,7 літра у метричній системі. Те ж саме сталося з біг-блоком 427 – він став 450 кубічних дюймів або 7,44 літра! Для нас це звучить майже як мотор від вантажівки, але для Америки кінця 60-х це було цілком нормально: лише б паливний бак стояв побільше, можна навіть від тієї самої вантажівки. Навіть версія на 5,7 літра була здатна розмінювати першу сотню за 5.9 секунди, а більш потужні машини проїжджали квотер менше, ніж за 11 секунд. Навіть за сучасними мірками це швидко, а тоді Корвет був однією з моделей, що створили масовий драгрейсинг. Прості хлопці могли змагатися на кожному світлофорі в прискоренні своїх самохідних возів. До чавунного блоку прикручували алюмінієві головки, прибивали до й так потужного двигуна компресор, але все це не могло вберегти спорткар від головного ворога. 

У 1973 році США опинилися в епіцентрі нафтової кризи. Деякі видобувні країни оголошували штатам ембарго на імпорт нафти, що призвело до кратного підвищенню цін на паливо. Мало того, на тривалий час бензин виявився в дефіциті. Втім, на ці події ми вже неодноразово посилалися, але на продажах і перспективах потужного спорткара це могло б поставити велике питання, але… В багатьох відносинах Корвет врятував престиж GM, які просто не могли вбити машину, вже ставшу синонімом розкоші по-американськи.

Перед кризою сталася ще одна важлива подія: американці змінили стандарти в області вимірювання потужності двигунів. Так з гігантських 425 к.с. могло отримати менше 300, що набагато більше відповідало реальному стану справ. Щоб впоратися з подібними потужностями, покупцеві пропонувалися на вибір навіть механічні коробки перемикання передач. Очікувано, особливим попитом подібні комплектації ніколи не користувалися. В будь-якому випадку там, за океаном, де МКПП і досі є найкращою протиугінною системою. 

Гляньте на цей низький силует кузова з характерним нахилом передньої частини. Розвиток аеродинаміки тоді ще не йшов семимильними кроками, як це відбувалося в 80-90-х роках, але клиноподібна форма, спрямована вниз, здавалася досить виграшною з точки зору компенсації підйомної сили. На фотографіях ви бачите кабріолет з м’яким верхом, але до нього, за окрему плату, можна було докупити жорстку знімну дах. Другим варіантом кузова став нотчбек – седан зі знімними панелями даху. Якщо подивитися його фотографії стає зрозуміло, що майже вертикальне заднє скло залишилося від дизайну середньомоторної версії Корвета. 

Салон автомобіля – кричущий, ідеально доповнював образ лиходія, підкорювача жіночих сердець. Цікаво, що цей салон просто не в змозі втратити своєї актуальності, класичні стрілочні прилади та 3-спицеві керма ніколи не зможуть вийти з моди. Функціональність? Малоймовірно, що за кермом такого авто вам прийде в голову цікавитися місткістю бардачка, а вінілові оббивки дверей взагалі не повинні мати кишеньок для серветок. Хіба що вам прийде в голову витерти сльози черговому супернику після “світлофорного старту”. 

Як би там не було, С3 став одним з найвпізнаваніших кузовів в історії Corvette. “Сліпі” фари, які модель вдалося зберегти до середини 2000-х, для багатьох стали майже візитною карткою – мало хто знав інші американські машини з подібною родзинкою. А ще Корвет живий і досі на відміну від багатьох конкурентів, і що важливіше – він продовжує збирати продажі, роблячи і без того найпопулярніший спорткар ще більш масовим.

Над статьей работали:
Владелец: dorzhiev_life
Фотограф: mccarthy606
Текст: its_sokol