Subaru Impreza STI 22B 1998​

Культовий статус та порівняно невеликі обсяги виробництва деяких автомобілів призвели до появи цілого феномену: машин-єдинорогів. Так називають моделі, які побачити наживо – вже досягнення, а володіти – мрія і сон наяву. Ніхто не думав, що однією з них будуть вважати Subaru Impreza.

На відміну від Ferrari, Bugatti та інших суперкарів, вартість яких ще при появі на ринку вимірювалася десятками тисяч доларів, Subaru Impreza якось не асоціюється з елітарністю. Навіть у версії WRX STi це все ще утилітарний автомобіль, створений підкорювати ґрунтові дороги та вигравати етапи за ралі, а не стояти в гаражі під чохлом та зростати в колекційній вартості. Але в 1998 році все змінилося. 

Сталося відразу кілька знаменних подій: підрозділу Subaru Tecnica International – STi – виповнилося 10 років; спортивна команда у World Rally Championship виграла 3-й поспіль чемпіонський титул; голова відділу маркетингу чомусь відійшов від японського прагматизму та пішов на ризик. На світ з’явилося купе Impreza 22B.

Відносно базової – у даному випадку ми говоримо про версію STi – моделі машина позбулася кількох дверей. Їх місце зайняли крила від бойового боліда WRC, розширені на 80 мм. Передні також зазнали змін, що дозволило встановити 17” диски замість 16”. Передній бампер і капот також відрізнялися від базової версії на користь WRC-дизайну. 

Наступний момент – двигун EJ22G. Об’єм зріс з 2 до 2.2 літра, а ось потужність, згідно з офіційними цифрами, залишилася майже незмінною – 280 к.с. Втім, в ті роки серед японських автовиробників існувала неоголошена джентльменська угода, згідно з якою ніхто не робив нічого потужнішого за паперами. Нагадаю, це були часи 2JZ-GTE і RB26DETT. Маса спорядженого авто була 1270 кг. 

Повернемося до назви 22B. 22 – це об’єм двигуна, B – внутрішній код Subaru для турбомоторів. Але є додатковий прихований сенс: 22B у шістнадцятковій системі числення – це та, в якій зазвичай колір зберігають, у даному випадку ще й синій – відповідає 555 у десятковій. А State Express 555 був титульним спонсором команди у WRC з 1993 по 2004 рік. Не уявляю, як усі ці цифри зійшлися, але збіг вийшов неймовірним.

Тепер перейдемо до відповіді на питання “в чому ж унікальність” – у кількості вироблених машин. На внутрішній ринок було зроблено 400 штук, одна з яких – №13 – нібито поїхала до США демонструвати, чого позбавився американський ринок. Ще 16 авто поїхало до Англії, де силами Prodrive були адаптовані під дорожній регламент тих років, 5 штук поїхали до Австралії. І 3 прототипи під номерами 000 були відправлені Коліну Макрею, його штурману Ніккі Грісту і якомусь прес-парку Subaru всупереч поширеній легенді про вручення цього прототипу Девіду Лапворту – в нього була машина під номером 400.

Всього, якщо вірити різним джерелам, 424 машини залишили заводські верфі. І – уявіть собі – в Росії таких близько 8 штук. Ми знаємо це від Михайла, власника цього красеня. Спочатку він допомагає нашим заокеанським товаришам за захопленням автомобілями у частині доставки цих самих автомобілів. Іншими словами, він відправляє машини з РФ до США. Важко це усвідомити, але в нашій країні досі збереглася певна кількість Nissan Skyline та Toyota Supra в гарному стані, за які бажаючі готові заплатити.

Subaru Impreza 22B Михайло шукав під клієнта. Знайти виявилося непросто навіть у відверто сумнівному стані, плюс переговори з власником зайняли кілька місяців. За результатами дефектовки було прийнято рішення рятувати кузов, поки не пізно – і робити це саме в Росії. Усунення іржі, гальванізація, заміна деталей кузова та підвіски, повне фарбування автомобіля та збірка нового мотора обходяться більше, ніж у $70.000 – цифра солідна у будь-якій валюті світу.

Але набагато дорожче час і сили, які довелося вкласти в цей проект. Навіть маючи безлімітну банківську картку неможливо вирішити всі питання реставрації одним натисканням пальця. І ось у момент, коли потрібно узгодити кінцеву вартість продажу автомобіля Михайло займає позицію “я свої гроші заробив” – і запитує справедливу суму, яка не влаштовує заокеанського клієнта. 

Але ні, це не історія довгої любові – скоріше робочої пристрасті. Через деякий час і ще n-ої кількості доробок Subaru товариш Михайла приходить, кладе на стіл $140.000 і забирає автомобіль. Не в оригінальному стані, але після якісної реставрації. Ця історія розгорнулася в 2021 році, а зараз, у 2024 році, подібна 22B обійдеться вам у $200,000-$250,000.

Автомобілі вже давно стають таким же привабливим предметом для інвестицій, як і предмети мистецтва. На відміну від останніх, на Subaru можна покататися, отримати емоції і, цілком ймовірно, продати за значно збільшений цінник через кілька років. Не кожен янгтаймер – мрія колекціонера, але якщо розбиратися в предметі – можна принаймні ефективно зберігати капітал. Якщо людство продовжить у тому ж темпі виробляти електрокари та гібриди – то й збільшувати його у геометричній прогресії. 

Над статтею працювали:
Власник: 4kids_daddy
Фотограф: mccarthy606
Текст: its_sokol